Відділ освіти та спорту Брусилівської селищної ради

Програма корекції когнітивної та розвитку емоційно – вольової сфер молодшого школяра із ЗПР

Індивідуальна програма розвитку дитини з ООП( за оновленим зразком)

Як оцінювати дітей з особливими освітніми потребами

Оцінювати дітей з особливими освітніми потребами (ООП) – складно. Треба зважати на можливості, емоційний стан і мотивацію. Про те, де брати критерії для оцінювання дітей з ООП і чому рекомендації інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) часом потрібно коригувати – розповідає вчитель-логопед і асистентка вчителя київської школи №58 Київа Ольга Малікова.

Читайте також “Як підтримати учнів з ООП. Адаптації середовища, стратегій, завдань і оцінювання” та “Навчання дітей з ООП: адаптація та модифікація навчальних програм”

ЯКІ Є ПЕРЕПОНИ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ДІТЕЙ З ООП

Я працюю з дітьми з аутизмом. Здебільшого, вони отримують рекомендації від ІРЦ навчатися за програмою для дітей із важкими порушеннями мовлення або з затримкою розвитку. Попри формулювання, вважається, що це програма “норми”.

Але мовленнєві проблеми – це не лише погане вимовляння звуків. Це, наприклад, знижене розуміння мовлення. Дитина слухає урок – і погано розуміє. Або якщо має дислексію чи дисграфію – диктант чи переказ, як інші, не виконає. Як тоді оцінювати? Ставити нижчу оцінку?

Моя колега має іншу ситуацію: від хлопчика з ООП (учень початкової школи) вимагають виконувати завдання на рівні з усіма. Тому в нього постійні істерики. Він бачить завдання і знає, що не впорається. Колега приносить учителю інші завдання, просить давати хлопчику можливість відчути себе успішним. Школа відмовляється. Бо як у 3–4 класах ставити оцінки?

Почнемо з того, що чітких критеріїв, як оцінювати дітей з ООП, немаєЄ два варіанти оцінювання: для дітей, які мають інтелектуальні порушення і працюють за модифікованою програмою, і загальні.

Для тих, хто вчаться за модифікованими (спрощеними) програмами, є критерії, які базуються на критеріях оцінювання в спеціальній освіті. З ними простіше. Але після 9 класу у свідоцтві буде видно, що дитина вчилася не так, як усі.

Крім модифікованих програм, є адаптовані. Дитина, яка працює за такою програмою, може витрачати більше часу на виконання завдань, бо має труднощі з концентрацію. Тоді ми або зменшуємо обсяг завдань, залишаючи складність, або даємо підтримку: візуалізацію чи асистент допомагає організаційно.

І виходить парадокс: програма за складністю та сама, але є певні моменти, через які ми не можемо оцінювати таку дитину з ООП, як інших.

Адже якщо в дитини зараз корекційна робота над проблемами з письмовим мовленням, дитина просто не може не робити деякі помилки. Тому під час перевірки робіт ми просимо їх не враховувати.

І тут учителі скажуть, що якщо оцінювати цих дітей інакше, то однокласники будуть незадоволені. Я ж скажу: якщо взаємодія між учнями вибудувана правильно, цього не станеться. Бо за два роки навчання в початковій школі (коли ще немає оцінок) учні й так розуміють, що дитині з ООП потрібно більше уваги й допомоги. Вони ж не дурні.

Крім того, зараз учитель не розголошує інформацію про оцінки нікому, крім батьків дитини.

Але тут виникає страх, що на ДПА дитина з ООП отримає нижчі оцінки, аніж були поточні. І що хтось прийде і скаже: “Чому ви завищували?”. Утім, я не знаю жодного випадку, коли вчителя чи директора посадили за завищені оцінки.

Натомість в одній зі шкіл, де дитині з ООП у 3–4 класах ставили високі оцінки, бо більше враховували старання й бажання працювати, дозволили не йти на ДПА в 4 класі й не травмувати (після 4 класу ДПА потрібне лише для моніторингу й не впливає на підсумкові оцінки, – ред.). Але варто розуміти, що в 9 чи 11 класі так не буде.

Які критерії оцінювання дітей з особливими освітніми потребами

Проблема також у тому, що висновок ІРЦ часто не відповідає реальним можливостям дитини. Якщо раніше через психолого-медико-педагогічну консультацію (ПМПК) на інклюзивне навчання треба було пробиватися й можливості дітей занижували, щоби відправляти їх у спецзаклади, то тепер усе навпаки: ІРЦ часто завищують можливості дитини.

Висновок ІРЦ – це прекрасно, але подивімося на здібності дитини реально. Я кажу учителям: “Ви вважаєте, що ця дитина може робити завдання на рівні з іншими?”. Вчителі погоджуються, що ні. Тоді ми розробляємо адаптовану або модифіковану програму, бо сенс у тому, щоби дитина навчалася якісно. Якщо прийшла з рівнем 1, то вийшла з рівнем 5.

ЩО РОБИТИ

За 5 років роботи з інклюзивним навчанням я знайшла для себе один вихід – зустрічі команди психолого-педагогічного супроводу з батьками для розроблення індивідуальних критерії оцінювання. На зустрічі також має бути заступник із навчально-виховної роботи, щоби зберегти законність і поставити межі всьому, що команда придумає.

Потрібно говорити з батьками, що дитина програму не тягне, що ми пройшли стільки тем за місяць, ось загальний результат класу, а ось – вашої дитини. Вона не розуміє програми. Ми можемо створити певні критерії оцінювання, але ви маєте прийняти, що навряд чи в 9 класі дитина впорається з ДПА. Батьки мають розуміти реальну картину.

Так само, коли ми говоримо, що оцінювання має бути мотивувальним, то не йдеться виключно про завищення оцінок. Комусь можна поставити реальну оцінку, щоб учень чи учениця старалася. А десь ми бачимо, що дитина докладала зусиль, але її особливості не дають їй зробити краще: тоді є сенс трохи завищити оцінку, щоби підтримати в навчанні. Це індивідуальний процес.

Але якщо батьки хочуть  для дитини тільки 12, бо вважають, що вона буде вступати в Києво-Могилянську Академію, то вчитель скаже: “Не можу, бо є критерії оцінювання – й ось, що дитина має робити на 12. Ваша дитина наразі не може отримати таку оцінку. Її реальна оцінка 4–5–6. Але я розумію, що треба мотивувати, тому ми будемо прагнути ставити на 1–2 бали більше і враховувати ось такі критерії”.

Якщо команда дійде згоди, як оцінювати дитину, і кожен поставить під цими критеріями підпис, що ознайомлений і згоден – надалі не буде конфліктів та проблем. Ця одна зустріч знімить усі питання на роки навчання.

Але й тут є проблема, бо в школах, у які я ходжу, засідання команд супроводу майже не проводять. ІПР пише асистент вчителя, інколи шкільний психолог. А щоби були якісні індивідуальні критерії оцінювання, потрібно скласти хорошу ІПР.

Буває й так, що діти з ООП протестують, якщо їм ставити заслужені оцінки. Тоді в них виникають проблеми з мотивацією до навчання. Так трапляється, якщо раніше дитину інтенсивно хвалили за найменші успіхи або завищували оцінки.

Тому важливо, щоб учитель був готовий пояснити, чому оцінка нижча: що в роботі не відповідало критеріям, що виконано не в повному обсязі, чи були серйозні помилки, а, можливо, нагадати, що дитина відволікалася під час роботи. І запропонувати наступного разу бути уважнішим/-ою.

Це все закручується довкола того, наскільки учитель, асистент, батьки і школа готові докладатися до роботи з дитиною з ООП.

Програма корекції когнітивної та емоційно-вольової сфер розвитку молодшого школяра із ЗПР

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ

Представляємо вправи, які сприятимуть розвитку пізнавальних процесів дошкільнят. Вони пропонуються батькам для успішної підготовки дитини до школи.

Вправи для розвитку точності сприймання

Батькам пропонується упродовж кількох секунд продемонструвати дітям картку чи малюнок, на якому зображено вісім листочків жовтого і зеленого кольору, і поставити наступні запитання перед дитиною:

• Яких листочків більше — жовтих чи зелених?

• Усього листочків більше чи менше п'яти?

Батьки упродовж кількох секунд, демонструють дитині картку чи малюнок, на якому зображено 12 кульок трьох кольорів. Кульки однакові за розміром. Перед дитиною ставиться завдання відповісти на запитання:

• Яких кольорів кульки?

• Яких найбільше?

• Яких найменше?

Вправа для тренування обсягу зорового сприймання

На аркуші паперу батькам пропонується написати склади слів. Дитина розглядає їх упродовж хвилини. Батьки ставлять перед дитиною завдання: скласти найкоротше слово з поданих складів; скласти якомога більше слів, що означають назви рослин, тварин.

Орієнтовні набори складів: ра-к, ма-к, ле-в, со-м, ду-б, пе-с, кі-т, ми-ша, жа-ба, ко-ро-ва, ро-маш-ка.

Вправи для розвитку уваги

Характерною віковою особливістю в шестирічному віці є нерозвинута увага. У них домінує мимовільна увага, спрямована на нові, яскраві, несподівані та захоплюючі об'єкти. Слабкість гальмівних процесів у цьому віці зумовлює і таку рису уваги дітей, як її нестійкість. Виконуючи певні види вправ, можна досягнути її стійкості.

Вправа для розвитку обсягу і переключення уваги

Батьки пропонують дитині уважно оглянути кімнату і знайти шість предметів: які містять геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник, прямокутник); які мають певне забарвлення (червоне, зелене тощо); які виготовлені з матеріалів (дерево, пластмаса, скло, метал).

Вправа для розширення і звуження уваги

Гуляючи, батьки можуть запропонувати дитині уважно роздивитися вітрину магазину (продуктового, канцелярського, промислового). Потім пропонується перелічити побачені у вітрині предмети. Батько говорить слово «вітрина», а дитина відтворює побачену річ і так по черзі. Потім вправа проходить у зворотному порядку: від найменшої деталі перейти до цілого.

Вправи на розвиток пам'яті

Пам'ять шестиліток розвивається передусім у напрямі посилення її довільності, зростання можливостей свідомого управління нею та збільшення обсягу смислової, словесно-логічної пам'яті.

У цьому віці відбувається виражена зміна співвідношення мимовільного і довільного запам'ятовування в бік зростання ролі останнього. Дослідні дані свідчать, що за вмілого керівництва їхньою навчальною діяльністю діти вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов'язувати їх між собою і завдяки цьому успішно запам'ятовувати. Розвивається при цьому також і здатність довільного відтворення матеріалу. Поліпшити пам'ять шестиліток можна, використовуючи певний набір вправ.

Вправа на розвиток слухової вербальної пам'яті

Батькам пропонується зачитати дитині список із 12 не пов'язаних між собою слів:

Гора, голка, троянда, кішка, годинник, пальто, книга, вікно, пилка, правда, нога, ваза.

Дитина записує або відтворює усно те, що запам'ятала.

Вправу можна модифікувати, запропонувавши дитині 12 слів, які мають різне емоційне забарвлення: канікули, радість, вікно, дерево, парта, війна, крейда, сміх, горе, бійка, сонце, кров.

Батьки визначають кількість відтворених слів та їх емоційне забарвлення, що може бути додатковою інформацією про емоційний стан дитини.

Вправа на розвиток асоціативної пам 'яті

Батьки зачитують дитині 12 слів і просять її уявити собі образ, пов'язаний із кожним словом. Завдання дитини — створити в уяві деякий ланцюжок подій, де кожен наступний образ, пов'язаний зі словом, мав би зв'язок із попереднім. Бажано, щоб утворилось оповідання чи маленька історія.

Набори слів: дерево, верблюд, повітря, квітка, майданчик, краватка, кіно, справедливість, директор, камінь, ключ, терези.

Вправи на розвиток мислення

Саме в цей період здійснюється перехід від наочно-образного, конкретного мислення, притаманного дошкільнятам, до понятійного, науково-теоретичного мислення. Конкретність мислення шестиліток виявляється передусім у тому, що під час розв'язання задачі вони виходять з означених словами конкретних предметів, їх зображень або уявлень (котики, зайчики, цукерки, а не 1,2, 3).

Їм легше проаналізувати конкретний факт та зробити з нього певні висновки, ніж навести приклад до загального положення. Використовуючи дані вправи, можна розвинути операції аналізу і синтезу, абстрагування й узагальнення у співвідношеннях конкретно-образних і абстрактно-словесних компонентів, виробляти гнучкість мислення.

Вправа на розвиток кмітливості та ерудованості дитини

Батьки дають дитині завдання:

• назвати три слова, що починаються з букв м, г, д;

• назвати чотири тварини на букву с;

• назвати чотири ягоди на букву к;

• назвати п'ять міст на букву р;

• назвати три квітки на гчи на м;

• назвати чотири держави на букву а;

• назвати шість імен на букву в.

Вправа на розвиток творчого мислення

Батьки пропонують дитині три слова, не пов'язані між собою за змістом. Наприклад, озеро, олівець, ведмідь або весна, дерево, вікно. Дітям потрібно скласти якнайбільше речень із цими словами.

Вправи на розвиток мовлення

На початок шкільного періоду дитина вже володіє певним словниковим запасом і мовною граматикою. Новим у формуванні мовлення є свідоме вживання різних форм слова, оволодіння граматикою письма, збільшення кількості слів і речень у письмових роботах, зростання швидкості письма і його якості. Засвоєнню письма повинно передувати оволодіння читанням, успіхи в якому залежать від батьків, які повинні зацікавлювати дитину дитячими книжками, стимулюючи запам'ятовувати малюнки і літери, які відповідають їм. Користуючись певними вправами, можна розвивати у дитини як мовлення, так і письмо.

Вправа для розвитку логічного мислення

Для проведення цієї вправи потрібен набір листівок. Батьки кладуть перед дитиною декілька листівок зворотним боком. За бажанням дитина бере одну з них і починає свою розповідь у вигляді казки чи гумористичною оповідання, але обов'язково включаючи те, що зображено на листівці. Потім естафета передається іншому членові родини. Той, хто продовжує розповідь, обов'язково має включати зображення на своїй листівці. Ця вправа сприяє розвитку логічного мислення.

Вправа на розвиток мовної активності

Батьки пропонують дитині набір слів: театр, кіно, магазин, мандрівка в іншу країну, що можуть бути використані для складання невеликих оповідань. Отримавши тему, дитина повинна розкрити її таким чином, щоб повністю було розкрито зміст вибраного слова.

Вправи на розвиток уяви.

Уява в шестирічному віці надзвичайно бурхлива, яскрава, з характерними рисами некерованості. У процесі учіння вона поступово розвивається, зокрема вдосконалюється відтворююча уява, стаючи дедалі реалістичнішою та керованішою.

Інтенсивно формується творча уява на базі минулого досвіду, з'являються нові образи, від простого довільного комбінування уявлень діти поступово переходять до логічно обґрунтованої побудови нових образів. Завдяки певним вправам можна досягти зростання швидкості утворення образів, фантазій та виховати в дітей вимогливість до витворів власної уяви. Пропонується кілька вправ для розвитку творчої уяви.

Вправа на розвиток випереджального відображення реальності

Дитині зачитується початок речення, наприклад: «Я пішла(ов) до ванної кімнати вмиватися, відкрила(в) кран і тут раптом...» Завдання дитини — скласти якомога більше варіантів її закінчення. Варіанти повинні містити в собі описи незвичайних, іноді фантастичних подій. Ця вправа розвиває здатність швидко і легко породжувати найнесподіваніші образи фантазій і сміливо поєднувати їх із повсякденними подіями.

Особливо важливо, готуючи шестиліток до школи, звернути увагу на рівень розвитку пізнавальних психічних процесів (сприймання, увага, мислення, мовлення, пам'ять, уява), які допоможуть дитині під час формування навчальної діяльності, яка стає провідною і набуває характерних особливостей. Своєрідність навчальної діяльності полягає в тому, що її зміст в основному становлять наукові поняття та зумовлені ними узагальнені способи розв'язання завдань, а її основна мета та головний результат полягає у засвоєнні наукових знань та відповідних їм умінь.

Через це розвиток когнітивної сфери шестиліток потребує інтенсивного удосконалення.

Дані наукових досліджень свідчать, що інтелектуальний розвиток дитини відбувається в роки вікового дозрівання. За результатами зарубіжних досліджень, удосконалення пізнавальних процесів здійснюється більше ніж на 25% до шести років, на 50% — до восьми років, на 75% — до 12 років від загального розвитку, що вказує на велике значення ролі дитинства в інтелектуальному розвитку дитини. Психологи вважають, що на етапі розумового становлення особистості школяра батькам слід акцентувати увагу на розвитку пізнавальних процесів дитини та вдосконалювати їх за допомогою спеціальних вправ.