Відділ освіти та спорту Брусилівської селищної ради

Етапи мовленнєвого розвитку дитини

 

 

 

 1-2 місяці. Дитина починає спілкуватись із дорослим за допомогою рухів та міміки.
З 3 місяців з’являється гуління.
З 6 місяців починається період лепету.
Спочатку дитина повторює власні звуки, а пізніше починає наслідувати звуки дорослих.
За допомогою звуків дитина намагається привертати до себе увагу або виявляє протест. Окрім наслідування звуків, в дитини з’являється здатність до наслідування дій (плескає в долоні, махає ручками). В 1 рік з’являються перші слова.

1 - 2 роки.
Активний період розвитку мовлення. Дитина проявляє інтерес до навколишнього світу, стає більш самостійною. Формується активний словниковий запас. Малюк ініціює комунікацію (хоче їсти, гратися). Спілкується короткими простими фразами.

 

2 - 3 роки.У дитини 3-го року життя активно формується фразове мовлення. Згодом в мовленні з’являються прості речення.

Словниковий запас складає близько 100 слів, до 3-х років зростає до 500 слів. Малюк розуміє і правильно виконує двоетапну інструкцію («піди в спальню і принеси подушку»), вірно використовує займенники «я», «ти», «мені», речення будує з двох слів.

До двох років дитина вже засвоює звуки: П, Б, М, Ф, В, Т, Д, Н, К, Г, Х.

Свистячі звуки (С, З, Ц), шиплячі (Ш, Ж, Ч, Щ), сонорні (Р, Л) вона зазвичай пропускає або замінює.

Засвоює поняття «один», «багато».

Дитина розуміє значення дій в різних ситуаціях («покажи, хто сидить, хто спить»), значення прийменників в звичній конкретній ситуації («на чому ти сидиш?»).

Діти охоче слухають оповідання, казки, вірші, які вперше виводять їх за межі безпосереднього спілкування з дорослими, дають їм відомості про те, чого вони ще не бачили.

У два роки малюк має уявлення про призначення речей домашнього вжитку та особистої гігієни, правильно їх використовує.

Мовні надбання дітей стимулюють позитивні зрушення у їх психічному розвитку, позначаються на всіх психічних процесах (відчуттях, сприйманні, мисленні, пам'яті).

У перші три роки в дитини розвиваються всі функції мови, а з нею і мислення.

Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення:

            використовують деякі прийменники (на, у),

            засвоюють відмінкові закінчення,

            узгоджують прикметник з іменником,

           оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників.

Починає формуватися діалогічне мовлення.

 

3 - 4 роки. Діти 4-го року життя здебільшого користуються в мовленні простими (непоширеними і поширеними реченнями). Поступово починають користуватись складними реченнями.

Розвиток мовлення у дітей 3-4 років відбувається особливо швидко. Як правило, дитина до 4-х років майже засвоює свою рідну мову. Активний словник малят від 3 до 4 років зростає дуже швидко, приблизно до 100 нових слів за місяць. Якщо в 3 роки дитині для спілкування досить кількох сотень слів, у 4 роки ця цифра досягає 1000—1500 слів.

Діти починають правильно вимовляти:

            свистячі звуки: С, З, Ц,

            шиплячі: Ш, Ж, Ч,

Фонематичні процеси недостатньо сформовані. Діти можуть плутати звуки схожі за звучанням та артикуляцією.

Дитина називає своє ім'я, стать і вік;

           розуміє значення простих прийменників,

           виконує завдання типу «поклади кубик під чашку», «поклади кубик в коробку»,

           вживає в реченні прості прийменники і сполучники тому що, якщо, коли. 

           Опановує множину іменників і дієслів.

Малюк розуміє прочитані короткі розповіді і казки з опорою на картинки і без них, може оцінити свою і чужу вимову, ставить запитання про значення слів. В лексиконі малюка з'явиться нове запитання: "Для чого?""Чому?", яке вказує вже на достатньо високий рівень розвитку не лише його мовлення, але й мислення.

Адже він вимагає пояснень причинно-наслідкових зв'язків явищ. Наші "дорослі" пояснення не завжди зрозумілі для дитини, але приносять їй задоволення.

 

4 - 5 роки. В своїх висловлюваннях чотирирічна дитина використовує майже усі частини мови. Вже зустрічаються:

           складносурядні і складнопідрядні речення,

           вживаються прийменники по, до, замість, після,

           сполучники що, куди, скільки.

Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова.

Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки:

           не завжди вірно використовує відмінкові закінчення,

           іноді неправильно узгоджує між собою слова.

Словниковий запас 1500-2000 слів, у тому числі слова, що позначають тимчасові і просторові поняття.

У мовленні все частіше зустрічаються прикметники, які передають якість та ознаки предметів, присвійні прикметники (лисячий хвіст), прислівники.

Діти засвоюють вимову звуків Р, Л, але ще можуть замінювати їх один-одним. Звук Р в цьому віці діти ще можуть замінювати на Й, Л або ЛЬ (наприклад, рак – «йак», риба – «либа», пиріг – «пиліг»). Але до кінця 5-го року життя вже засвоюють правильну вимову Р, Л.

У дітей значно покращується фонематичне сприймання (на слух), але можуть плутати деякі звуки С – Ш; Ш – Ж.  Нормою буде, коли до п’яти років дитина диференціює на слух, та  у вимові всі звуки. Паралельно з цією навичкою завершується формуватись правильна звуковимова.

Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші.

Монологічне мовлення на початковій стадії.

 

5 - 6 років. До п'яти років запас слів у дитини збільшується до 3500 і більше. Вона активно вживає узагальнюючі слова («одяг», «овочі», «тварини» і тому подібне), називає широке коло предметів і явищ навколишньої дійсності.

У словах вже не зустрічаються пропуски, перестановки звуків і складів; виняток становлять лише деякі важкі незнайомі слова (екскаватор, термометр і пд).

У реченні  використовуються всі частини мови.  Дитина опановує всі звуки рідної мови і правильно вживає їх у мовленні.

Фонематичні процеси більш сформовані. Дитина здатна до фонетичного аналізу та синтезу.

В словнику активно накопичуються образні слова і вирази, стійкі словосполучення  (ні світ ні зоря, на швидку руку та ін.)

Дитина використовує синоніми, антоніми, багатозначні слова. Засвоюються граматичні правила зміни слів і з'єднання їх в речення.

У цей період  дитина активно спостерігає за явищами мови: намагається пояснити слова на основі їх значення, розмірковує з приводу роду іменників.

Таким чином розвивається мовна і мовленнєва увага, пам'ять, логічне мислення і інші психологічні передумови, необхідні для подальшого  розвитку дитини, її успішного навчання в школі.

Діти самостійно складають розповідь, переказують казки, що говорить про оволодіння одним з найвищих видів мовлення – монологічним мовленням.

У дошкільників виникає внутрішнє мовлення, що стає засобом формування й функціонування внутрішніх розумових дій.

Поява внутрішнього мовлення є ознакою розвитку словесно-логічного мислення. Розвивається чуття мови, яке допомагає:

          успішніше користуватися мовою,

          виправляти помилки свого мовлення,

          помічати такі помилки в мовленні інших.