Відділ освіти та спорту Брусилівської селищної ради

Сучасні методики навчання особливих дітей

Методики навчання особливих дітей

Існує велика кількість методик, що дають змогу ефективно навчати та розвивати дітей з особливими потребами. Але цей процес важчий і триваліший, ніж засвоєння аналогічних умінь і знань звичайною дитиною.

Методика Нумікон

 

Нумікон - це програма для формування математичних навичок у дітей, де використовується мультисенсорний підхід та застосовуються спеціальні набори наочно-практичного матеріалу. Дана програма була розроблена в Англії в 1996 – 1998 рр.. Вона зорієнтована на дітей, котрим важко засвоювати математику. Використання програми Нумікон дає можливість задіяти сильні сторони маленьких дітей та їх здатність навчатися практично, навчатися спостерігаючи, тобто запам’ятовувати, а потім впізнавати стандартизовані зразки чи шаблони при наступних представленнях.

В Нуміконі числа від 1 до 10 представлені пластмасовими формами-шаблонами різного кольору, завдяки чому стають доступними для зорового та тактильного сприйняття.

Форми Нумікону влаштовані так, щоб діти могли маніпулювати ними, вчитися розпізнавати паттерни і співвідносити їх з відповідними числами.

Автори цієї програми переконані, що важливо використовувати в цьому процесі якомога більше каналів чуттєвого сприйняття дитини – слух, зір, дотик, а також підключати рух та мовлення.

За допомогою деталей Нумікону можна наочно продемонструвати основні властивості натуральних чисел:

  • Кожне наступне число на один більше, від попереднього;
  • Різниця між парними та непарними числами.

Етапи роботи з Нуміконом

Початковий етап – сенсорний етап (накопичення досвіду і сенсорне насичення).

Мета: сформувати візуальне та тактильне уявлення про Форми-образи, деталі Нумікону.

Початковий етап знайомства з Нуміконом передбачає, що діти маніпулюють та граються з деталями Нумікону: дивляться на них, крутять в руках, одягають на пальчики, виловлюють сачком із води; використовують в сюжетних іграх; нанизують Форми Нумікону чи кілочки на шнурок у вигляді намиста; фарбують і віддзеркалюють на папері; видавлюють на пластиліні.

Все це потрібно для того, щоб діти якомога більше розглядали і брали в руки деталі Нумікону і таким чином запам’ятовували їх візуально й тактильне.

 

ІІ етап – характеристика Форм.

Діти дізнаються, що деталі мають різний колір та розмір, що в кожній Формі є різна кількість отворів. Деталі можна описувати такими словами, як «червона», «синя», «велика», «маленька», «найменша». Можна називати їх словами «три», «п’ять», «сім» і т.д. Проте на цьому етапі не пропонуємо дітям перераховувати кількість отворів у кожній формі. Всі деталі сприймаються цілісно, глобально. А слова «три», «п’ять», «сім» - поки що тільки імена (назви) жовтої, червоної та рожевої форм відповідно.

Коли діти розпочинають конструювати з Форм Нумікону різноманітні площинні зображення (доріжки, будиночки, машини, тварин) за зразком чи по схемі, накладають деталі на білу дошку, намагаються скласти одну велику форму з двох і більше менших Форм. На даному етапі діти ознайомлюються з новою властивістю – Форми можна зістиковувати, розташовувати поруч.

ІІІ етап – Форма - цифра – число.

Пропонуємо дітям порівнювати Форми за розміром і викладати їх в ряд від найменшої до найбільшої. Одночасно діти ознайомлюються з цифрами та працюють з числовим рядом. Діти вчяться знаходити відповідність між цифрами та Формами Нумікону, спираючись на їх цілісне сприйняття, без перерахування отворів.

ІV етап – Лічба.

V етап - Арифметичний.

Методика Глена Домана

Однією з популярних методик раннього розвитку на сьогодні є методика Глена Домана. Не звернути на неї увагу неможливо, тому що обіцянки автора цієї методики ваблять вихователів і батьків величезними перспективами успішного майбутнього для малюка.

Методика Домана включає в себе серйозний набір фізичних вправ та інтелектуальних тренажерів, які треба регулярно виконувати. Доман є одним із авторів теорії, в якій встановлений прямий зв'язок між фізичним розвитком та інтелектуальним. Він стверджує, що займаючись фізичними вправами з дитиною, дорослі тим самим стимулюють розвиток інтелекту і , відповідно, чим кращим є фізичний розвиток, тим вищий інтелектуальний рівень дітей.

 

Орієнтуючись на те, що малюки, перш за все, починають сприймати інформацію за допомогою зорових і слухових аналізаторів, Доман поклав в основу своєї розробки саме ці принципи. За цією методикою варто демонструвати малечі на окремих карточках слова, що є конкретними і мають для дітей особливий сенс : мама, тато, дім, кіт ( тобто починаємо з найпростіших слів). Потім вправи дещо ускладнюються: демонстровані слова діляться на різні категорії (продукти харчування, звірі, птахи, овочі, фрукти і т. д) і вже спрямовані на розвиток логічного мислення дитини. Слова на картках мають буті написані великими червоними буквами. На одній картці – одне слово. Таким чином у дитини починає формуватися взаємозв’язок між зоровим сприйняттям і словом що, на думку Домана, забезпечує плавний перехід до читання.

Опираючись на розумове навантаження, слід не забувати і про фізичний розвиток, для якого Доман рекомендує проводити гімнастику, динамічні фізичні вправи та музичні розминки. Чим більше і різноманітніше дитина рухається, тим краще протікає її фізичний розвиток. А це в певній мірі впливає на розумові здібності, оскільки ці процеси взаємопов’язані.

Правила використання методики Домана:

  1. Починайте якомога раніше.
    Ідеї Глена Домана засновані на твердженні, що вирішальним періодом у розвитку дитини є вік від народження до 6 років. Саме в цей час батьки повинні встигнути закласти основні знання і навички. У майбутньому їх можна або інтенсивно розвивати, або ігнорувати (і тоді вони начебто засинають).
  2. Правильно вибирайте час.
    Проводьте заняття з дитиною тільки тоді, коли вона почувається ситою і повною сил. Вас обох ніщо не повинно відволікати від уроку. Дуже важливо, щоб заняття не перетворювалися з гри в рутину і несли максимально позитивний заряд. Радісний настрій при вивченні чогось нового сприяє кращому запам'ятовуванню інформації та засвоєнню знань.
  3. Поважайте дитину.
    Щира віра в силу дитини і повага до неї додадуть малюкові впевненості. Створіть довірливу і доброзичливу атмосферу, в якій навчання матиме найбільший ефект.
  4. Умійте вчасно зупинитися.
    Не слід забувати про почуття міри: закінчуйте заняття до того, як дитина встигне втомитися.
  5. Плануйте свої заняття.
    Методика Глена Домана принесе користь, якщо навчання буде систематичним і послідовним.
  6. Ніяких тестів або іспитів.
  7. Створіть навчальну атмосферу.
    Дитині дуже складно концентруватися на будь-чому тривалий час. Тому заняття за методикою Домана зазвичай короткі, але під час їх проведення ніщо не повинно відволікати дитину. По можливості приберіть усі звукові, зорові та тактильні подразники, які не стосуються заняття.
  8. Адаптуйте свій підхід до навчання.
    Навіть перевірену досвідом методику потрібно оптимізувати залежно від характеру і потреб дитини.

Недоліки методики Домана:

  • Пасивне сприйняття інформації дитиною.
  • Відсутність зв'язку з іншими дітьми у групі.
  • Трудомістка техніка для дорослих : величезна кількість карток, значний час, витрати.
  • Немає мовленнєвої практики.
  • Дитина не навчається аналізувати та упорядковувати інформацію.

 

Як свідчать дослідження Г. Домана, дитина запам'ятовує певне слово, побачивши і почувши його 12-15 разів. Для цього рекомендується писати слова на смужках щільного паперу розміром 10-15 см червоними прописними буквами заввишки 7,5 см, оскільки великі букви максимально прості для зору, а червоний колір здатний привернути увагу дитини. Поступово можна переходити на чорні букви меншого розміру.

Протягом 5-6 днів дитині показують набори слів (по п'ять у кожному), починаючи з одного набору і поступово збільшуючи їх кількість до п'яти. Кожний із них показують дитині тричі на день протягом 5 днів, кожне слово - до 1 секунди. За день проводять 15 занять тривалістю 5-7 секунд, з інтервалом не менше півгодини. Далі у кожному наборі щодня замінюють одне слово на нове.

Блоки Дьєнеша в роботі з особливими дітьми

 

У розвитку пізнавальної сфери особистості малят добре зарекомендувало себе використання в освітньому процесі логічних блоків Золтана Дьенеша – угорського математика, психолога і педагога.

Набір таких блоків складається із 48 геометричних фігур, різних за кольором (червоний, синій, жовтий), формою (круги, квадрати, трикутники, прямокутники), величиною (великі - малі), товщиною (товсті - тонкі).

Блоки Дьєнеша доречно пропонувати дітям починаючи з раннього віку, як в індивідуальній так і в фронтальній роботі. Вони допомагають ознайомлювати малят з геометричними фігурами, кольором, величиною предметів. Головне в роботі дотримуватися принципу «від простого до складного».

Завдання з використанням блоків Дьєнеша є комплексними: у процесі роботи з ними, переважно у грі , у дітей не лише закріплюються уявлення про геометричні фігури, ознаки предметів, формуються розумові дії, а й розвиваються психічні процеси: мислення, пам'ять , увага, мовлення.

Спершу варто дати дітям можливість самостійно ознайомитися з логічними блоками, наприклад, використовуючи їх як конструктор. Складаючи різні силуети малята фантазують, експериментують, у результаті з’ясовують, що блоки мають різну форму, колір, величину, товщину.

Після ознайомлення з блоками вводяться ігри, в яких використовується тільки одна ознака блока, а потім у ті самі ігри додають інші ознаки.

 

Під час навчання дітей з особливими потребами за допомогою блоків Дьєнеша, використовуються такі завдання:

  1. Знайти всі фігури такого ж кольору, яку показує дорослий. Потім можна запропонувати дитині показати всі блоки трикутної форми (або всі великі фігури і т. д.).
  2. Запропонувати дитині дати зайчику – жовті фігури, ведмедику – сині, а лисичці – червоні.
  3. Групування предметів по розміру, формі, товщині.
  4. Дорослий викладає перед дитиною ряд фігур, чергуючи їх по кольору: червоний, жовтий, червоний – дитина повинна продовжити ряд.
  5. За зразком вихователя викласти ряд фігур.
  6. Відшукати кожній фігурі пару (наприклад по розміру: велике жовте коло – маленьке жовте коло).

Методика Дьєнеша дозволяє дітям з особливими потребами не лише побачити фігури, а й ознайомитися з ними на дотик, що для них є дуже важливим.

 

Палички Кюізенера

Бельгійський вчитель початкової школи Джордж Кюізенер (1891-1976) розробив універсальний дидактичний матеріал для розвитку у дітей математичних здібностей.

Палички Кюізенера – це набір паличок для лічби, які ще називають «числа в кольорі», «кольоровими паличками», «кольоровими числами», «кольоровими лінієчками». У наборі містяться чотиригранні палички 10 різних кольорів і довжиною від 1 до 10 см. Розробив Кюїзенер палички так, що палички однієї довжини виконані в одному кольорі і позначають певне число. Чим більша довжина палички, тим більше числове значення вона виражає.

Палички Кюїзенера, в основному, призначені для занять з дітьми від 1 року до 7 років.

 

Палички Кюізенера для лічби є багатофункціональним математичним посібником, яке дозволяє «через руки» дитини формувати поняття числової послідовності, складу числа, відношень «більше – менше», «право – ліво», «між», «довше», «вище» і багато іншого . Набір сприяє розвитку дитячої творчості, розвитку фантазії і уяви, пізнавальної активності, дрібної моторики, наочно-дієвого мислення, уваги, просторового орієнтування, сприйняття, комбінаторних і конструкторських здібностей.

На початковому етапі занять палички Кюїзенера використовуються як ігровий матеріал. Діти грають з ними, як зі звичайними кубиками, паличками, конструктором, по ходу ігор та занять, знайомлячись з кольорами, розмірами і формами.

На другому етапі палички вже виступають як посібник для маленьких математиків.

Ігри та заняття з паличками Кюізенера:

  1. Знайомимося з паличками. Разом з дитиною розгляньте, переберіть, помацайте всі палички, розкажіть якого вони кольору, довжини.
  2. Візьми в праву руку якомога більше паличок, а тепер в ліву.
  3. Можна викладати з паличок на площині доріжки, паркани, потяги, квадрати, прямокутники, меблі, різні будиночки, гаражі.
  4. Викладаємо драбинку з 10 паличок Кюїзенера від меншої (білої) до більшої (помаранчевої) і навпаки.
  5. Викладаємо драбинку, пропускаючи по 1 паличці. Дитині потрібно знайти місце для відсутніх паличок.
  6. Можна будувати з паличок, як з конструктора, об’ємні споруди: криниці, башточки, хатинки та інше.
  7. Розкладаємо палички за кольором, довжиною.
  8. «Знайди паличку того ж кольору, що і у мене. Якого вони кольору?»
  9. «Поклади стільки ж паличок, скільки і у мене».
  10. «Виклади палички, чергуючи їх за кольором: червона, жовта, червона, жовта» (надалі алгоритм ускладняється).
  11. Викладіть кілька рахункових паличок Кюїзенера, запропонуйте дитині їх запам’ятати, а потім, поки дитина не бачить, заховайте одну з паличок. Дитині потрібно здогадатися, яка паличка зникла.
  12. Викладіть кілька паличок, запропонуйте дитині запам’ятати їх розташування і поміняйте їх місцями. Малюкові треба повернути все на місце.
  13. Викладіть перед дитиною дві палички: «Яка паличка довша Яка коротша?» Накладіть ці палички одна на одну, підрівняйте кінці, і перевірте.
  14. Викладіть перед дитиною кілька паличок Кюїзенера і запитайте: «Яка найдовша? Яка найкоротша.
  15. Розкладіть палички на 2 купки: в одній 10 штук, а в інший 2. Запитайте, де паличок більше.
  16. Попросіть показати вам червону паличку, синю, жовту.
  17. Викладіть кілька пар однакових паличок і попросіть дитину «поставити палички парами».
  18. Назвіть число, а дитині потрібно буде знайти відповідну паличку Кюїзенера (1 – біла, 2 – рожева і т.д.). І навпаки, ви показуєте паличку, а дитина називає потрібне число. Тут же можна викладати картки із зображеними на них точками або цифрами.
  19. «Візьми 2 будь-які палички і поклади їх так, щоб довга виявилася внизу».
  20. «Поклади синю паличку між червоною і жовтою, а помаранчеву зліва від червоної, рожеву зліва від червоної.»
  21. Будуємо з паличок Кюїзенера пірамідку і визначаємо, яка паличка внизу, яка зверху.
  22. «Склади два потяги. Перший з рожевою і фіолетовою, а другий з блакитною та червоною».
  23. Викладіть з паличок Кюїзенера фігуру, і попросіть дитину зробити таку ж.
  24. Дитина викладає палички, слідуючи вашим інструкціям: «Поклади червону паличку на стіл, справа поклади синю, знизу жовту» – і т.д.
  25. Намалюйте на аркуші паперу різні геометричні фігури і попросіть малюка покласти червону паличку в квадрат, жовту біля трикутника і т. д.
  26. З паличок можна будувати лабіринти, якісь хитромудрі.